Нотаріальне засвідчення документів у Харкові – Бюро перекладів “LingMax”

Які документи підлягають нотаріальному засвідченню перекладу?

Всі документи, які ви плануєте використовувати у юридичних або фінансових операціях, повинні бути нотаріально засвідчені. Список документів, що вимагають такої процедури, є широким і включає в себе:

Особисті документи (наприклад, паспорт, військовий квиток, посвідчення водія);
Документи з органів РАЦСу (свідоцтва про народження, про шлюб, про розлучення, про смерть тощо);
Документи про освіту (атестати, дипломи);
Довідки та виписки з банків;
Довідку про несудимість;
Документи для участі в тендерах та аукціонах;
Ліцензії, сертифікати та інші документи юридичних осіб;
Договори;
Трудову книжку;
Візові документи та інші.

Перекладений документ прикріплюється до його оригіналу, нотаріально засвідченої ксерокопії або фотокопії, після чого на ньому проставляються печатки перекладацького бюро та нотаріуса. Всі аркуші документа скріплюються. Рекомендується використовувати копії документів, особливо при роботі з важливими особистими паперами, такими як паспорт або свідоцтво про народження, щоб уникнути пошкодження оригіналів.

Особливості процесу нотаріального засвідчення перекладів

При виконанні нотаріального перекладу документів надзвичайно важлива точність, оскільки будь-яка неточність може стати причиною відмови у прийнятті документа установою, для якої він призначений. Часто процес засвідчення перекладу документа нотаріусом вимагає оперативності, особливо коли мова йде про подання документів у консульства, які встановлюють суворі терміни.
Рекомендується звертатися за послугами нотаріального перекладу безпосередньо у компанії, які надають комплексні послуги, включаючи і переклад, і нотаріальнезасвідчення. Це дозволяє скоротити час на процедуру, оскільки нотаріус вже знайомий з кваліфікацією перекладача та має всі необхідні документи для швидкого засвідчення перекладу.

Вимоги до документів та їх перекладів для нотаріального засвідчення

При нотаріальному засвідченні перекладів важливо враховувати ряд вимог. Переклад має бути точним відображенням оригіналу як за змістом, так і за оформленням. Важливо уникати будь-яких помилок, а виконання перекладу допускається тільки спеціалістами з відповідною кваліфікацією та дипломом. Перекладач зобов’язаний підписати переклад, вказавши свої повні ПІБ у завірювальній частині.

Існують також певні обмеження на види документів, які можуть підлягати нотаріальному засвідченню. Наприклад, нотаріуси не уповноважені засвідчувати певні категорії документів, такі як довідки та цільові документи. Завжди рекомендується заздалегідь уточнити у нотаріуса або в бюро перекладів, які документи допускаються до засвідчення.
Крім того, слід розуміти, що нотаріальне засвідчення перекладу не завжди гарантує його беззаперечне прийняття в тих організаціях, куди ви плануєте його представити.

Процес перекладу документів з подальшим нотаріальним засвідченням проходить в кілька етапів:

Спочатку перекладач, що має відповідну кваліфікацію, виконує переклад тексту документа на потрібну мову. Це включає переклад усієї інформації, що міститься на сторінках документа, в тому числі тексту на печатках і штампах. При перекладі імен, прізвищ та інших власних назв використовуються затверджені варіанти транскрипції або транслітерації, погоджені з клієнтом.
Далі слід ретельна перевірка перекладу на предмет помилок і правильності оформлення.
Після перевірки перекладач у присутності нотаріуса підписує документ, підтверджуючи точність і коректність перекладу.
Документ з виконаним перекладом надається нотаріусу, який перевіряє, що робота виконана
дипломованим спеціалістом, і оцінює відповідність оформлення законодавчим вимогам.
Після верифікації кваліфікації перекладача, підтвердженої дипломом, нотаріус засвідчує підпис перекладача. У процесі засвідчення документи скріплюються, вказується їх загальна кількість аркушів. Нотаріус ставить свій підпис і печатку, підтверджуючи засвідчення.
Засвідчений документ реєструється та видається замовнику, тим самим завершуючи процес нотаріального перекладу.